У травні 2025 року в Україні вдруге відбувся тематичний семінар «Скорбота і травма», що є частиною проєкту «Сприяння стійкості через кризову та травмопедагогіку в Україні». У країні, що перебуває у стані війни, втрати та горе стали повсякденною реальністю. Як правило, учасники семінару мають друзів, родичів або знайомих, які переживають втрату, а також працюють з дітьми, які втратили близьких і перебувають у скорботі. Тому семінар був спрямований не лише на передачу фахових знань, але й на усвідомлення та опрацювання власних почуттів горя і втрати.
Скорбота — це реакція на втрату. Вона є вираженням любові та зв’язку з людиною, якої більше немає поруч. Скорбота показує, наскільки важливою та цінною була для нас ця людина.
Часто скорбота починається з моменту шоку — внутрішнього заціпеніння. За ним можуть прийти сильні, нищівні емоції болю і втрати. Шлях повернення до повсякденного життя є довгим і непростим. Знову і знову так звані «тригери» — на перший погляд нешкідливі подразники — можуть викликати емоції, які, здавалося б, вже були подолані. Починається процес пошуку і відпускання, який з часом призводить до формування нових звичок і цілей у житті, що поступово полегшують біль. Однак, якщо цей останній крок не відбувається, скорбота може перерости в травму.
Між особистим досвідом і професійним супроводом
На семінарі в центрі уваги була не лише професійна підготовка психологів і педагогів. Адже за кожним фахівцем стоїть людина зі своїми власними втратами. «Я дуже вдячна за можливість взяти участь у цьому семінарі, – ділиться одна з учасниць. – Я змогла відчути свої втрати, поплакати, посумувати і відпустити. Для мене це був цілющий досвід. Мені вдалося відпустити біль, який я носила в собі роками. Окрім передачі професійних знань, було створено безпечний простір для проживання власних емоцій».
На семінарі також порушувалась тема ролі спостерігача – як у професійному контексті, так і в особистому житті. Розуміння того, на якій стадії скорботи перебуває людина і як її можна підтримати, є таким же важливим, як і усвідомлення потреби в самодопомозі: «Навіть як супроводжувачі, ми маємо знати, як можемо підтримати себе, коли стикаємось із чужим болем. Я думаю, що сьогодні ці знання потрібні кожному в Україні», – додає ще одна учасниця.
З 2022 року «Друзі мистецтва виховання» працюють в Україні. Підтримка включає проведення курсів підвищення кваліфікації з кризової та травмопедагогіки, тематичних семінарів, а також фінансову допомогу партнерським проєктам для дітей. Ці заходи орієнтовані як на підготовлених фахівців з травмопедагогіки, так і на всіх зацікавлених, хто працює з дітьми та дорослими. Поглиблено розглядаються різні аспекти травмопедагогічної роботи, зокрема біографічна робота та тематика скорбота.
У серпні 2025 року в Україні заплановано ще один тематичний семінар — цього разу на тему «Травма і ментальна інвалідність».
Джессіка Прентіс і Ксенія Карман Самет
Проведення тематичних семінарів стало можливим завдяки підтримці організації «Aktion Deutschland hilft».
Текст в оригіналі було опубліковано 10.06.2025 на сторінці Друзів мистецтва виховання