У липні 2024 року Міжнародна команда «Друзів мистецтва виховання» працювала з дітьми, молоддю та працівниками СОС-Дитячого Містечка.
У підніжжя Карпат, безпосередньо біля прекрасного озера, SOS-Дитяче містечко Україна пропонує двотижневі літні табори відпочинку для груп 80 дітей та підлітків. Більшість з них приїжджає з регіонів бойових дій, і вже сама красива і тиха природа Заходу, мирного і заміського, без постійних повітряних тривог, перебування в укриттях, шуму від вибухів та бойових дій має цілющий вплив.
Діти на перший погляд виглядають веселими, безтурботними і дуже допитливими та відкритими до нас. Лише після кількох днів стає помітним глибокий сум, емоційне виснаження, агресія і замкненість, неспокій і страх. І вони починають розповідати про втрату одного або обох батьків, про батька, який повернувся з фронту з ампутаціями і зовсім іншим, про втечу та внутрішнє переміщення, про час викрадення/насильницького всиновлення в Росії.
Команду з кризової та травмопедагогіки «Друзів мистецтва виховання», до якої входять міжнародні та українські педагоги й дитячий та підлітковий психотерапевт, запросили працювати три дні з дітьми та молоддю. У дітей з‘явилася можливість малювати, працювати з глиною, вправлятися з ритмами і через ігри з елементами педагогіки проживання відчувати радість. Працівники СОС-Дитячого містечка також брали участь у цих заходах — долучалися, допомагали і спостерігали. Після цього команда кризової педагогіки провела ще три дні виключно з працівниками, щоб у теорії та практиці розібрати проведені раніше заходи кризової педагогіки. Ми пояснювали, що було зроблено, як ми працювали і який ефект мала ця діяльність з точки зору травмопедагогіки.
Зв‘язок виник через керівницю табору, яка у 2022/2023 роках брала участь у навчанні з кризової та травмопедагогіки «Друзів мистецтва виховання» в Україні. Вона чітко відчуває, що діти та молодь у теперішніх життєвих обставинах потребують значно більше, ніж просто веселого дозвілля. Важливо, щоб вони відчували захист і стабілізацію.
Працівники дитячого містечка також виснажені, тому тема самодопомоги відігравала велику роль у нашій роботі з ними. Але, незважаючи на втому, вони дарують усю свою любов, сердечність і увагу дітям. Загалом панує приємна атмосфера прив’язаності і єдності, людського тепла, радості, гарних спогадів, які слугують дітям та підліткам джерелом сили для того, що їх чекає знову в їхній життєвій реальності.
Текст в оригіналі було опубліковано 15.07.2024 на сторінці Друзів мистецтва виховання