Місто Харків на північному сході України з початку війни 2022 року знову й знову ставало об’єктом нападів російських військ. І досі тут регулярно відбуваються вибухи, спричинені ракетами. До кордону з Росією та активної лінії фронту лише 30 кілометрів. Деякі райони міста були сильно пошкоджені внаслідок атак, в інших місцях зруйновані будинки. Фіона Бай та Джессіка Прентіс нещодавно були там, щоб обговорити з колегами поточні та майбутні проєкти, і поділилися своїми враженнями.
На перший погляд Харків – це місто, в якому триває життя: скошують траву, сміттєзбір працює безперебійно. Можна побачити, як мами з дітьми їдять морозиво в парку. Час від часу лунає повітряна тривога, яка, здається, мало вражає людей. Але в розмові швидко стає зрозуміло, наскільки багато людей страждають від постійного знаходження в зоні бойових дій. Так, наприклад, розповідає одна жінка: «Ми гуляли в парку – мій син, його родина і я – як раптом стався вибух. Мого сина поранили уламки – з його тіла довелося хірургічно видалити 39 уламків, і він досі страждає від фізичних наслідків». Багато людей у Харкові можуть розповісти подібне. Вони знову і знову згадують ночі, коли дрижать вікна, бо вибухи лунають зовсім поруч – і про свій страх, що цього разу влучить саме в їхній будинок.
Уже понад 20 років у Харкові існує лікувально-педагогічна школа «Фенікс». Особливо для людей з інвалідністю втеча від війни – як за кордон, так і в межах країни – майже неможлива. Співробітниці школи «Фенікс» з початку війни намагалися продовжувати роботу з учнями настільки добре, наскільки це можливо. Міжнародна співпраця «Друзів мистецтва виховання» вже багато років підтримує цю школу. Завдяки численним пожертвам у межах закликів «Друзів» для України та переказам до Харкова вдалося забезпечити продовження цієї важливої педагогічної діяльності. Через війну вони більше не можуть працювати у своїх попередніх приміщеннях, оскільки ті є частиною будівлі, в якій відсутнє бомбосховище. З літа 2022 року школи можуть проводити очне навчання лише за умови наявності укриття, в якому можуть розміститися всі учні та співробітники. Тому довелося додатково орендувати інші приміщення, де тепер – тимчасово – проходить навчання.
Анжеліка Мерцалова, одна з учительок школи «Фенікс», у 2023/2024 роках проходила у Львові курс підвищення кваліфікації з кризової та травмопедагогіки, організований «Друзями мистецтва виховання». «Навчання дуже мене надихнуло, і я була в захваті від кризової та травмопедагогіки. У Харкові я пішла на вулиці свого району, де завжди є діти, і дістала з коробки м’ячі та ігровий парашут. Спочатку діти були дуже здивовані, а наприкінці заняття вони були щасливі». Крім того, Анжеліці вдалося облаштувати у громадському укритті в її районі простір, дружній до дітей. Для цього їй надали велике підвальне приміщення, в якому вона під час повітряної тривоги може проводити з дітьми заняття з кризової педагогіки. «Ми виконуємо ритмічні вправи з піснею, працюємо з ігровим парашутом, пропонуємо малювання форм, живопис і різні види рукоділля. З самого початку було добре помітно, що діти завдяки цій роботі ставали спокійнішими й радіснішими». Кризова і травмопедагогічна робота з дітьми має також позитивний вплив на батьків. Вони дуже вдячні, що Анжеліка та її колеги дбають про дітей, адже завдяки цьому вони почуваються трохи розвантаженими, а їхні турботи та страхи щодо дітей трохи полегшуються.
Текст в оригіналі було опубліковано 17.06.2024 на сторінці Друзів мистецтва виховання